7. Бій

Завантажте цей розділ як PDF

В сучасному бою не існує ліній фронту. Стрімкі та жорстокі бої ведуться на великих площах. Ворог намається просунутися вглиб наших сил, щоб захопити важливі точки та вибити наші командні пункти та вузли забезпечення.

Незалежно від Вашої поточної позиції Ви завжди повинні бути готові до бою.

Разом зі своїми товаришами Ви повинні готові протистояти будь чому, від диверсійних груп та партизанів до бронетанкових підрозділів. За лінією фронта немає “безпечної зони”.

Пам’ятайте, що ворог ніколи не йде лише спереду, він також йде з флангів, тилу та неба!

Ворог

Поведінка противника

Противник:

• може атакувати на високій швидкості
• мати хороший захист у своїй бронетехніці
• мати велику вогневу міць, особливо на відкритій і пересіченій місцевості
• може висуватися на узбіччя з підрозділами, оснащеними бойовими гусеничними машинами та машинами забезпечення
• можуть атакувати з повітря
• має технічне обладнання, яке дозволяє йому виявляти нас і битися в темряві та коли ми сховані в лісі, особливо якщо ми групуємося на узліссі
• проитивник також може діяти невеликими загонами , які здійснюють вогневі засідки, а потім швидко зникають зі сцени

Слабкі сторони противника

Однак противнику може бути важко використати всю свою силу атаки та техніку, серед іншого через наступне:

• Воювати на невідомій місцевості і в невідомих умовах завжди важко.
• Значні території нашої країни мають лісисту та важкодоступну місцевість, що обмежує можливості противника використовувати всю свою мобільність та вогневу міць.
• Тилові підрозділи противника не укомплектовані і більшість транспортних засобів технічного обслуговування змушені добиратися туди дорогами.
• Бойові машини противника вимагають великих ресурсів на технічне обслуговування, перш за все палива та боєприпасів.
• Тилові маршрути противника стають довгими і тому вразливими.

Наша поведінка

Щоб вирішити наші завдання, ми повинні вміти:

• отримати розвідувальні дані про противника
• діяти та проявляти ініціативу, навіть якщо це пов’язано з ризиком для нас самих
• наносити удари по ворожих підрозділах зненацька та сильно – створювати можливості, де ми переважаємо та можемо зосередити вогонь
• бути швидкими та використовувати нашу мобільність та знання місцевості, щоб уникнути вогневої потужності противника
• бути наполегливим і мати можливість продовжувати бій, навіть якщо наші підрозділи відокремлені від старшого командира

Для цього ви повинні:

• знати сильні і слабкі сторони противника
• вміти швидко і безпечно використовувати свою зброю в різних ситуаціях - ви можете зіткнутися з противником будь-де і в будь- який час
• вміти швидко і рішуче втрутитися, коли цього вимагає ситуація, навіть якщо ви не отримали наказу
• відчувати співвідповідальність і робити все можливе, щоб ваш підрозділ вирішував свої завдання

Людина в бою

Бойове середовище

Середовище бою піддасть вас і ваше відділення великому стресу, наприклад:

• бути вразливим, боятися бути вбитим або пораненим
• побачити поранених і полеглих
• побачити зруйновані будівлі та постраждалих цивільних
• чекати і хвилюватися про те, що буде
• недостатньо інформації про те, що відбувається
• відчуття тривоги через те, що ви не можете виконати завдання у відділенні
• незважаючи на нестачу рідини та їжі, доводиться витримувати фізичні навантаження
• не спати або не носити сухий чи чистий одяг
• відчути злість і ненависть до противника, який стріляє по тобі, твоїй родині і твоїй країні
• Все це ви і ваша група повинні витримати, щоб вирішити завдання, які стоять перед вами. Це можливо, але ви не зробите це поодинці. Бойове середовище є напруженим і вимагає від вас знати свою роботу настільки добре, щоб робити її із закритими очима.

Солдат і командир

Як командир відділення, взводу, роти чи командир вищого командування, ви розділяєте більшість тягарів солдата. Тиск однаково великий. Командир також хвилюється за свій підрозділ та інформацію, яку йому надають. Чи прийняв я правильне рішення? Чи правильно так розв’язати задачу? Чи вчинить ворог так, як я думав? Де я маю бути під час бою? Чи працюватиме зв’язок? Чи правильно розподілені медичні ресурси? Запитань багато. Відповіді приходять під час і після битви. Можливості знати “заднім числом” будуть. «Я б, мабуть,…»

Підготуйте розв’язання свого завдання, відповівши на наступні запитання:

• Що потрібно досягти?
• Що веде до успіху?
• Як мені проявити ініціативу?
• Які заходи потрібні?
• На які ризики я повинен піти?

Під час бою можливе лише просте.

Як командир ви повинні також:

• приймати рішення – навіть якщо вони важкі, а часом і неприємні
• будьте зразком для наслідування, якого очікують від вас солдати – вони очікують, що ви будете знати свою роботу та будете професіоналом
• беріть на себе відповідальність, будьте справедливими та дбайте про своїх солдатів
• будьте попереду, особливо коли завдання складне і небезпечне
• проявляйте сміливість, але переконайтеся, що ви не поводитесь нерозумно або не ризикуєте непотрібно і невиправдано – завдяки своїм знанням і прикладу ви створюєте довіру з вашими командирами
• «любіть ситуацію», вірте в завдання і вмійте його пояснити
• покажіть, що ви довіряєте особовому складу і вірите в них
• знайте переваги та обмеження свого особового складу
• вмійте хвалити, вимагати відповідальності та критикувати як позитивно, так і негативно

Перший бій

Результат першого бою буде дуже важливим для подальшої бойової цінності підрозділу, не в останню чергу з психологічної точки зору. У першому бою важливо подолати страх. Це природно відчувати тривогу і страх. Товариші довіряють вам і очікують, що ви вирішите поставлене завдання. Ці очікування можуть бути важкими, перш ніж ви дізнаєтеся, як ви функціонуєте під час бою.

Пам’ятайте стару істину - “як реагуєш під тиском у мирний час - так, мабуть, реагуєш і на війні”. Якщо ви знаєте, що ви впораєтеся зі своїм завданням, навіть у важких умовах практики, вам, скоріше за все, не потрібно хвилюватися. Пам’ятайте, що у ворога ті ж хвилювання, що і у вас.

Ваші страхи та страхи ваших товаришів можна відволікти за допомогою будь-якої діяльності. Головне в бойовій ситуації – щось робити.

Нерішучість і бездіяльність зазвичай мають більш серйозні наслідки, ніж помилки в підході.

Інформувати і постійно повідомляти про те, що відбувається. Намагайтеся якнайдовше отримувати інформацію та розуміти мету діяльності. Тоді ви можете діяти самостійно, якщо щось трапиться. Обов’язково тримайтеся в бойових парах, особливо в темряві.

Якщо ви командир - стежте, щоб ніхто не вчинив безглуздо і не наражався на непотрібні ризики.

Після бою

Після битви важливо протистояти стресовим реакціям, виносити уроки і рухатися далі. Навіть якщо відділення не брало участь у прямих бойових діях, ви, можливо, зазнали та відчули тривогу та стрес, які потрібно «скинути». По можливості відділення збирається під прикриттям і пропрацьовує те, що сталося. Нехай висловляться всі в відділенні. Відділення повинне бути в змозі отримати уроки та рухатися далі.

Підсумок виконання завдання/доручення підбиває командир відділення, а такі запитання можна використовувати як підтримку:

• Що сталося?
• Як ви сприйняли подію?
• Що ви думали?
• Що ви відчували?
• Що станеться зараз?
• Як ви до цього ставитеся?
• Чого ви з цього навчилися?
• Що нам робити наступного разу?

Зверніть увагу на те, чи хтось із відділення виявляє ознаки потреби у більш кваліфікованій допомозі.

Більш важкі реакції на стрес

Симптоми

Симптоми стресових реакцій, які необхідно лікувати, часто схожі на реакції, які виникають у більшості людей до або під час бою, але набувають більш обтяжливого характеру. Зазвичай ви знову стаєте «самим собою», коли гостра небезпека минає, але при сильних реакціях певні симптоми залишаються.

Прикладами ознак більш серйозних стресових реакцій є:

• тривожність і неспокій
• тремор і тремтіння
• плаксивість
• зміни настрою
• труднощі зі сном
• поганий апетит

Ви також можете реагувати “всередині себе”:

• відсутній, пильний погляд
• байдужість
• мовчання та закритість

Також не можна виключати, що за «впорядкованим фасадом» ховається повний хаос.

Лікування

Важливо піклуватися про людину, яка постраждала від гострої стресової реакції, надаючи підтримку товаришів. Налагодьте контакт з нею. Не ставтеся до неї як до хворої, а покажіть, що ви розумієте, що вона виснажена, що їй потрібна підтримка і догляд. Дайте їй зрозуміти, що те, що вона відчуває, є нормальним явищем і що це не завадить їй виконувати свої обов’язки в майбутньому, поки їй тепер дозволено відпочити та відновитися. Слухайте та уникайте говорити самому чи надавати «добрі поради». Не заперечуйте проблеми і не намагайтеся їх применшити.

Не кажіть їй «взяти себе в руки»! Психічно виснажена людина не може цього зробити. Вся її енергія йде на те, щоб тримати під контролем внутрішній неспокій. Якщо дозволяє обстановка, потрібно організувати для неї тихе місце для відпочинку і теплої їжі. Для неї також може бути доцільно тимчасово отримати менш важку посаду в підрозділі.

Сон - одні з найкращих ліків. Навіть якщо вона потребує лікування, у неї не повинно бути відчуття, що вимоги до неї зменшилися. По можливості вона повинна залишитися в підрозділі. Якщо товариш небезпечний для себе і свого оточення, йому необхідно надати кваліфіковану допомогу.

Лікування повинно характеризуватися:

• швидкість – раннє лікування
• близькість – до власного підрозділу
• простота – не заморочуйтеся, використовуйте кадри та ресурси підрозділу
• очікування – все з ним буде добре

Не забувайте підримувати свого командира. Йому також необхідно ”вивітрити” свій досвід і думки. Слід також звернути увагу на осіб, які працюють незалежно, наприклад, посильні на мотоциклах і солдати в тилу.

Як командир, ви також повинні переконатися, що завдання та навантаження розподіляються таким чином, щоб «найкращі» або найздібніші не завжди використовувалися по максимуму. Навіть найвправніший і досвідчений солдат може опинитися в стані стресу через надмірну роботу та відповідальність.

Навпаки, тренуйте та підтримуйте «слабку ланку», щоб вона не зазнала невдачі через те, що почувається нікчемною чи недостатньо вправною.

Швидкість – Близькість – Простота – Очікування

Основи в бою

Підготовка до бою

Як солдат, ви повинні контролювати, перш ніж йти в бій:

• що ваша зброя справна (контроль зброї відповідно до військових інструкцій)
• налаштування для прицілу (зробити поправку на боєприпаси та температуру, встановити основний/бойовий приціл та налаштувати далекомір)
• отримані боєприпаси
• транспортні засоби
• обладнання для зв’язку
• санітарне обладнання
• захисне екіпірування проти зброї масового ураження
• маскування

Заряджання зброї здійснюється за наказом командира відділення. Крім того, ви повинні:

• адаптувати одяг до майбутньої діяльності
• набрати води і, якщо є можливість, пити гарячі напої
• повідомляти та виправляти помилки і недоліки
• спорожнити сечовий міхур і кишечник

Спорожнення сечового міхура перед боєм зменшує ризик побічних уражень, якщо вас вразять кулі чи осколки під час бою.

Команда (знак): «Будь готовий до бою!»

Не забувайте, що саме температура пороху, а не зовнішня температура, визначає температурну поправку!

Зброю можна заряджати подвійними магазинами, що дозволяє швидко міняти магазини під час бою.

Інші заповнені магазини зберігаються в кишенях на бойовому поясі нижньою частиною магазина догори та опуклою стороною назовні для полегшення перезаряджання та швидкої заміни магазину. У кишені, де зберігаються магазини, можна помістити додаткові коробки з патронами.

Блискавку польової куртки відтягують приблизно на 20 см, після чого затягують бойовий ремінь і підтягують передню частину куртки. Таким чином створюється простір для порожніх магазинів, які під час перезаряджання та заміни магазинів зберігаються всередині куртки, щоб уникнути плутанини із заповненими магазинами.

В інших кишенях зберігаються підготовлені до вибуху ручні гранати.

Принаймні один індивідуальний перев’язувальний пакет зберігається в кишені на правій нозі. Додаткові індивідуальні перев’язувальні пакети зберігаються в формі або бойовому спорядженні, як це визначає ваш командир.

Тримайте інструменти для обслуговування зброї при собі. Додаткові інструменти для обслуговування зброї поміщається в рюкзак.

Як командир відділення, ви також повинні контролювати своє відділення та визначати розподіл:

• екіпірування відділення
• отриманих боєприпасів
• додаткових матеріалів

Повідомте командиру, коли ваше відділення буде проконтрольоване та готове!

Обов’язково поширюйте надані орієнтири і інформацію, що була надана. Протидійте поширенню чуток. Також скористайтеся можливістю, коли є час, щоб покращити свої навички зі зброєю та спорядженням.

Бойова пара

Бойова пара — це найменша одиниця, яка може скоординувати вогонь і рух. Ви з товаришем регулярно формуєте бойову пару. Це означає, що ви захищаєте і підтримуєте один одного самостійно або у відділенні, особливо під час бою. Якщо один із вас поранений, бойовий напарник повинен мати можливість відтягнути свого товариша в безпечне місце, надати першу допомогу та викликати швидку медичну допомогу. У бойовій парі завжди повинен бути призначений старший.

Зброя, боєприпаси та інші матеріальні засоби розподіляються всередині бойової пари в залежності від призначення і завдання.

Бій відділеннями

Вогонь відділення в бою повинен бути зосереджений на одній території або на одному противнику. Відділення є найменшою вогневою одиницею. Командир відділення повинен так направляти вогонь відділення, щоб він використовувався максимально ефективно.

Зосередивши вогонь на одній ділянці, відділення може перевершити на ній ворога та ліквідувати його техніку та особовий склад.

Вогнева позиція

Бойова позиція відділення складається з вогневих позицій кожного бійця. Головна бойова позиція – це та бойова позиція, де повинна бути вихідне розташування відділення, якщо не вказано інше. Запасна бойова позиція повинна мати ту ж саму зону обстрілу. Альтернативна бойова позиція має інше розташування та іншу зону обстрілу. Бойова позиція зазвичай повинна мати захисні укріплення поруч.

Вогневі задачі

Відділення повинне мати одну головну вогневу задачу та одну-дві альтернативні. Задачі можуть виглядати, як у цьому прикладі.

Вогневі сектори можуть бути доповнені рубежами стрільби (ліворуч, праворуч, близько, далеко).

Якщо відділення отримує завдання ”Підготуватися до …” - вона повинна так підготуватися до вогневої задачі, щоб виконати її як найшвидше за відповідним наказом.

Вогнева задача може бути доповнена

• часом відкриття вогню
• щільністю вогню
• протяжністю вогню
• звідки відкрити вогонь
• кількістю витрачених боєприпасів
• часом припинення вогню

Обрання цілі

При атаці

Боріться з ворогом, що заважає Вашому просуванню.

При обороні

Боріться з ворогом, що знаходиться в русі.

Стріляйте спочатку по

• найнебезпечнішим цілям – солдатам на близькій відстані, допоміжним та протитанковим засобам, готовим до вогню бойовим машинам
• найчіткішим цілям
• ворожим командирам
• водіям

Відкриття вогню

Стріляйте тоді, коли у ворога найменші шанси знайти укриття. Чим ближче Ви підпускаєте ворога – тим легче буде по ньому вдарити. Однак його не можна підпускати на відстань, на якій він може дістати Вас ручними гранатами. Частосаме ефективна дальність нашої протитанкової зброї визначає, коли відкривати вогонь. Однак іноді потрібно відкривати вогонь з більшої відстані, якщо ворога потрібно стримати, або якщо Ви є частиною сили, що веде атаку на згрупованого ворога.

Намагайтеся відкрити вогонь з максимальної кількості зброї одночасно.

Розподіл вогню

Вогонь розподіляється між групою так, щоб уразити усі цілі.

Природній розподіл вогню:

• Ви обираєте ціллю ворога відповідно до Вашого розташування в групі
• Допоможіть товаришам. Почніть з ворога, найближчого до ”Вашого”.

Автоматчики обирають:

• піші цілі
• цілі ззовні бойових машин
• інші піші цілі або цілі всередині неброньованих бойових машин

Кулеметники обирають:

• цілі, які штурмують
• особовий склад забезпечення та протитанкові засоби
• особовий склад, який з’являється на бронетехніці

Гранатометники обирають:

• бойові броньовані машини на короткі дистанції

Гранатометники “Carl-Gustaf” обирають:

• бойові броньовані машини або закривати їх димом
• неброньовані цілі, з якими не можна боротися іншою зброєю

Снайпери обирають:

• начальники та інший ключовий персонал
• особовий склад забезпечення та протитанкові засоби
• цілі, що відрізняються за обладнанням і поведінкою

Командир відділення віддає наказ, якщо має відбутися будь-який інший розподіл вогню.

Команда стрільби

Командир відділення керує своїм відділенням, використовуючи команду стрільби. Якщо всі бачать ціль і якщо необхідно негайно відкрити вогонь, команда стрільби буде короткою. В інших ситуаціях команда стрільби іноді повинна містити кілька завдань, головним чином для того, щоб кожен міг сприйняти ціль, встановити правильну ціль і відкрити вогонь одночасно.

Не робіть команду стрільби довшою, ніж це необхідно, щоб дозволити відділенню швидко відкрити ефективний вогонь по цілі.

Якщо командир відділення не встигає дати команду або ви не чуєте цього, то наслідуйте приклад командира відділення або дійте на власний розсуд.

Додаткові приклади

Спостереження вогню і коригування вогню

Важливо спостерігати, як ведуть вогонь по відношенню до цілі. Якщо вогонь неправильний, про це потрібно повідомити стрільців.

Розташування відхилення зазвичай оцінюється в метрах. Якщо ваш вогонь неправильний відповідно до повідомленого спостереження, ви змінюєте приціл і точку прицілювання так, щоб вогонь був посередині цілі. Це називається коригування вогню.

Місце вогню вказано

• спершу горизонтально як ”ліворуч” чи ”праворуч”
• потім вертикально як ”низько (під)” або ”високо (над)”.

Похибки вказуються в метрах (мілірадіан), а у випадку рухомих цілей також у ширині цілі (висота цілі), відраховується від центру цілі.

Постріли або черги, які влучають у намічену частину цілі, називаються «влучаннями».

Постріли або черги, які влучили в ціль, але не в середину, позначаються як «влучити вправо (вліво)! Низька (висока) половина!»

Припинення вогню

Вогонь зупиняється за знаком або командою:
"Припинити - припинити - припинити вогонь!" (повторює кожна людина),
"Припиніть вогонь!" (повторює кожна людина),
”Нові мішені!”
”Укриватися!”
”Відміна!”
”Переміщення!”

Прикриття

Стрільба по особовому складу, наприклад, відділенні, що просувається, може мати місце, якщо лінія видимості проходить щонайменше на 30 мілірадіан (1 палець), але щонайменше на 3 метри над лінією землі в точці стрільби. Стрільці стріляють одинарними постріл. Якщо у вас є опора для зброї, ви можете вести автоматичний вогонь. Солдати-кулеметники ведуть вогонь чергами.

⚠️ Увага
Ці правила діють під час війни. У мирний час діють спеціальні правила безпеки, оголошені командиром.

Стрільба в обгін

У разі обгону діє наступне:

Всередині бойової позиції:

• Намагайтеся бути в одному ряду з товаришами. В іншому випадку лягайте посередині відстані між двома товаришами і не далі, ніж за половину відстані. Однак, якщо відділення веде вогонь протитанковими пострілами, усі повинні бути на одній висоті, щоб вийти із зони ризику протитанкових пострілів.

Стрільба повз особовий склад перед відділенням:

• Під час стрільби на відкритій місцевості лінія прицілу повинна простягатися не менш ніж на 100 мілірадіан (3 пальці), але не менше 3 метрів в бік особового складу.
• У разі супроводу з боку кулемета на бойових машинах лінія прицілу повинна простягатися в сторону особового складу не менш ніж на 50 мілірадіан, але не менше 10 метрів.

При стрільбі в лісі відстань до товариша спереду не повинна перевищувати половини відстані до товариша поруч

⚠️ Увага
Ці правила діють під час війни. У мирний час діють спеціальні правила безпеки, оголошені командиром.

Якщо відділення буде поранене або вбите

Якщо група просувається під час бою, медик або група позаду доглядають за пораненими. Відділення виконує завдання, щоб атака не припинилася і більше своїх солдат не було поранено. Після бою або під час перерви в бою командир відділення організовує догляд за пораненими.

Якщо відділення відступає – за будь-яку ціну забрати поранених!

Ніхто не може залишитися позаду

Про поранених і полеглих товаришів необхідно, наскільки це можливо, подбати і забрати з собою при відступі. У деяких випадках вашому відділенню чи взводу може знадобитися повернутися на місцевість, щоб забрати полеглих або поранених товаришів.

Якщо є час і важко привезти полеглих товаришів, облаштуйте польову могилу. Не забувайте позначати її та повідомляти місце розташування могили.

За пораненими противниками, згідно з вимогами Женевської конвенції, необхідно доглядати так само, як і власними солдатами.

Якщо відділення бере полонених під час бою

Роззброїти полонених і вивести їх у безпечне місце. Потім їх потрібно відвести назад під охороною. Якщо у вас виникли проблеми з вирішенням бойового завдання, охороняйте полонених і попросіть свого командира допомогти з поверненням. Детальніше читайте в розділі Взяття полонених.

Бойова перерва

Під час перерви в бою виконайте такі дії:

• Переконайтеся, що в групі завжди є спостерігач або варта, який може попередити, якщо ворог нападе.
• Шукайте зв’язки з іншими у відділенні. Орієнтуйте один одного.
• Якщо командир збитий з ніг або поранений, прийміть командування, якщо ніхто інший цього не зробить.
• Допоможіть постраждалим. Відведіть їх у безпечне місце та надайте першу допомогу. При необхідності спробуйте їх перевезти або залучити медичний персонал.
• Вирівнюйте кількість боєприпасів та отримуйте більше патронів.
• Перевірте зброю та інше спорядження.
• Покращіть свій захист і маскування.
• Якнайшвидше доповідайте командиру взводу про ситуацію.
• Підтримуйте бойову цінність, зберігаючи тепло, якщо це можливо, і їжте або пийте те, що у вас із собою.
• Будьте готові до бою!

Основні бойові ситуації

Ваше відділення повинне рефлекторно впоратися з низкою основних бойових ситуацій. Далі описано, як ваше відділення:

• рухається
• вживає заходів при зіткненні з ворогом
• веде бій для досягнення штурмової цілі
• веде бій з бойової позиції

У цьому розділі описані основи. Ваш керівник детально визначить, як ваш підрозділ застосовуватиме ці принципи. Переконайтеся, що ви та ваше відділення оволоділи цими методами та процедурами, щоб вони спрацьовували рефлекторно!

Рух

Просування відділення повинне відбуватися за сигналом чи командою.

Під час просування кожен у відділенні повинен нести відповідальність за 360 ̊ спостереження навколо відділення, щоб виявити ворога або сліди ворожої діяльності. Крім того, кожній людині має бути надано основну зону спостереження — вперед, назад, ліворуч або праворуч — з якої вона буде спостерігати в міру просування. Цей розподіл має відбуватися на регулярній основі. Дивіться також розділ Патрулі. Постійне спостереження в одному напрямку втомлює.

«Прозорі» чагарники та інші види можливого прикриття та укриття – чи міг там згрупуватися ворог?

Під час спостереження - нехай ваша зброя стежить за вашим поглядом, і ви зможете стріляти швидше, якщо помітите ворога. У будівлях і на горбистій місцевості, спостерігаємо дахи, а також вищі поверхи і висоти.

Добре відтреновані та відпрацьовані дії: швидкий вогонь, рух і прикриття!

Ваше відділення повинне мати можливість швидко змінювати режим просування та напрямок у швидких ситуаціях, наприклад, під час зіткнення з ворогом. Наступ і відхід повинні бути скоординовані вогнем. Це повинно бути настільки вкоріненим, щоб це могло відбуватися рефлекторно.

Практично переконайтеся, що кожна людина знає своє місце і завдання у відділенні на випадок, якщо станеться щось несподіване.

Коли відділення зупиняється - підтримувати вогневу готовність попереду, позаду і по сторонах. Кожна людина веде спостереження та готовність до вогню за своєю головною областю спостереження. Час від часу спостерігайте за товаришами по сторонах. Це полегшує повторення інформації і знаків у відділенні. Слухайте.

Відділення рухається пішки

• разом
• командами одночасно вперед або назад
• командами поступово по черзі вперед або назад
• командами поступово з охопленням справа або злів
• бойовими парами

Якщо ризик зіткнення з противником невеликий, рух відбувається об’єднаним відділенням.

Якщо є високий ризик зіткнення, рух зазвичай відбувається одночасно і поступово.

Для бічного руху використовується технологія блискавки.

Якщо відділення не перебуває в бойовому контакті, просування зазвичай відбувається без вогню – ви відкриваєте вогонь лише по виявлених цілях, які впливають або можуть вплинути на рух відділення чи бокового відділення.

При доланні перешкоди «ведуча нога» (ліва нога для стрільців правшів), вона повинна бути піднята і перенесена через перешкоду першою, щоб можна було швидко зайняти стрілецьку позицію.

«Читати» місцевість, щоб у разі зіткнення швидко зайняти захисну або вогневу позицію.

Під час бою або при загрозі обстрілу необхідно пересуватися між укриттями одночасно. Якщо ви будете рухатися вбік, ворогові буде складніше взяти вас на мушку, а вам буде легше помітити ворога.

• Керівник відділення завжди керує вогнем і рухом відділення.
• Адаптуйте гучність голосу до ситуації – по можливості подавайте знаки.
• Відділення просувається зі злагодженим вогнем і рухом

Спосіб бойового пересування

Під час бою та в інший час, коли ворог може спостерігати за територією, куди ви збираєтеся наступати, ви повинні рухатися приховано та захищатися від виявлення та бою.

Для того, щоб мати можливість пересуватися • безшумно, приховано та захищено, а потім керувати своєю зброєю, потрібно, щоб ви:

• розмістили своє спорядження так, щоб воно належним чином розміщувалося на бойовому поясі чи бойовому жилеті
• переконалися, що спорядження не гримить
• захищали дульну частину, приціл і механізм зброї від бруду
• безпечно носили зброю та боєприпаси
• адаптували спосіб пересування до місцевості
• володіли всіма способами бойового пересування і могли швидко перемикатися між ними
• були сильним і наполегливим